Хто часто перебуває в нашому інфопросторі, знає, що минулого року ми багато говорили про архітектурну кераміку. Зокрема, ми доволі сфокусовано розглянули архітектуру Хрещатика, як взірець застосування кераміки на фасадах будівель.

Сьогодні теж згадаємо Хрещатик й однойменну станцію метро, а саме західний вестибюль, збудований і відчинений у 1960 році – одним з найперших з системи київського метрополітену. Зараз складно сказати, як міг би виглядати цей вестибюль, враховуючи загальний архітектурний ансамбль Хрещатика за проектами архітектурної групи Олександра Власова, а з часом Анатолія Добровольського, якби не реформа 1955-го року, що закликала до боротьби з надмірностями. Ампірні конструкції, скульптури, об’ємна українська кераміка, якою облицьовані найкрасивіші будинки вулиці – все це опиняється під забороною…

Будинок за адресою Хрещатик 19-а, в який вбудовано західний вхід до метрополітену з тих, які демонструють своїм виглядом перехід від помпезного дореформного задуму до функціональної типової архітектури радянщини. Прямі та лаконічні лінії, оздоблення позбавлене керамічних візерунків, вхідна група викладена чорною плиткою.

Так станція утворилася і пропрацювала 64 роки. Колись над нею був один з найпопулярніших ресторанів у Києві – ресторан “Метро”, потім на верхніх поверхах змінювалися орендарі, поруч оселився McDonald’s… Фасад вестибюлю обростав і захаращувався рекламними вивісками…

І тим не меньше, цей вхід до станції метро Хрещатик і сама будівля є впізнаваними. Тут призначаються побачення і зустрічі, грають музики, танцює молодь і витає невловима атмосфера найвідомішої вулиці України…

Минулого року було прийняте рішення про реконструкцію фасаду, в тому числі і з міркувань безпеки, адже радянська плитка почала відпадати та становити загрозу.

Концепт реставрації розробило архітектурнe бюро Viharev architects and engineering. Будівля зберегла свій автентичний вигляд, але стала більш сучасною та безпечною.

Для нас цей проект став значущим і ще з однієї причини. Фасад станції метро Хрещатик наочний приклад того, як зберігаючи оригінальність архітектури, сучасні матеріали інтегруються у процеси реконструкції. Плитка на фасадах була замінена на чорні панелі з HPL Fundermax з глянсовим покриттям та відфрезерована під точні розміри старої плитки, таким чином максимально зберігаючи ідентичність із першопочатковим задумом.