«BUDZIRKA»: креативний кластер, елегантні рішення

З компанією «BUDZIRKA» ми познайомилися влітку 2024 року на Міжнародній бієнале «Скульптура просто неба» у Національному заповіднику «Софія Київська». У рамках бієнале, яку від 2016 року організовує ГО «Міжнародний інститут культурної дипломатії», було представлено як сучасну скульптуру із традиційних матеріалів (метал, дерево, камінь, скло тощо), так і експериментальну міську скульптуру – просторові об’єкти, в яких оригінальність нових матеріалів поєдналася з важливими сенсами. За нові й неочікувані матеріали відповідала якраз «BUDZIRKA» – адже вона просуває на українському ринку фасадні HPL панелі FunderMax, з яких, за технічної допомоги спеціалістів компанії, й було створено скульптури.

Наше знайомство продовжилося у київському офісі компанії «BUDZIRKA», який знаходиться на вул. Новозабарській, 2/6, де «Інший Київ» і Тетяну Калиту, культурну менеджерку і співзасновницю ГО «Міжнародний інститут культурної дипломатії», зустрів Святослав Шилін, головний виконавчий директор (СЕО) компанії. Ми проговорили дві чудові години: про нові будівельні матеріали, про архітектуру та сучасний дизайн, про креативність та солідарність.

«Довіра надихає дизайнерів, вони себе розкривають»

«BUDZIRKA» існує вже двадцять років. Сьогодні вона є представником в Україні FunderMax, це її флагманський бренд. В останні п’ять років компанія почала співпрацювати ще з п’ятьма європейськими брендами, заводами, що виробляють ті чи інші будівельні та оздоблювальні матеріали. «BUDZIRKA» не лише імпортер, а і торгово-виробнича компанія, має сімдесят штатних працівників, близько сорока працюють на виробництві у Боярці, де знаходиться зона логістики й обробки матеріалу. Саме там художникам допомогли втілити їхні задуми, перетворити ескізи та початкові розрахунки на готові технічно складні скульптури.

HPL панелі FunderMax – це найсучасніший композитний матеріал, його якості та можливості захоплюють. Найперше, це архітектурний матеріал, який використовується для оздоблення фасадів та інтер’єрів, він не боїться природних впливів (сонця, морозу, вологи), не горить, не є пористим, отже у нього не проникають бактерії, що дозволяє застосовувати в операційних та лабораторіях. «Один із відомих проєктів, наша гордість, – це комплекс “Охматдит”, – говорить Святослав Шилін. – Майже весь інтер’єр у новому корпусі: стіни, двері, операційні, палати… Ми дуже раді, що свідомо обрали саме цей продукт, бо він якісний та довговічний, на сьогодні найстаршим у світі об’єктам із FunderMax п’ятдесят років, і вони не псуються».

Панелі антивандальні, що важливо для міського простору, – нанесені фарбою з балончика графіті можна з них видаляти агресивними розчинниками, які не зашкодять. Також панелі прекрасно себе показали у меблевій галузі, й «BUDZIRKA» постачає їх виробникам кухонь та інших меблів. Сьогодні на її складі близько восьми десятків декорів для стільниць! Поки сам не побачиш, – а Святослав нам усе показав, тому що в офісі, який оформив архітектор і дизайнер Юрій Красій, використані матеріали, з якими компанія працює, – важко повірити, що з панелі FunderMax можна виготовити навіть інтегровану мийку, на яку абсолютно не впливає вода.

До речі, Красій переміг на одному з архітектурних конкурсів, які проводить «BUDZIRKA». «Ми вважаємо себе найкращим замовником, – зізнається Святослав Шилін, – тому що повністю довірилися Юрію, який прекрасно використав технічні властивості матеріалів. Мені здається, довіра надихає дизайнерів, вони себе розкривають». В офісі, розділеному на декілька експозиційних тематичних зон, можна побачити дизайнерські речі різних українських виробників: канапки й крісла kint (відвідувачі дизайн-маркетів з ними знайомі), килим ShishkaProject (орнамент «Київ» з каштанами)…

Взагалі-то «BUDZIRKA» не виробляє кінцеві продукти предметного дизайну, але і тут є виключення – стільці! Компанія має колаборації зі світовими дизайнерами, зокрема британцем Йоханом Кінгом (Johan King), бельгійцем Юліаном де Смідтом (Julien De Smedt), за кресленнями яких із матеріалу власного виробництва FaneLam виготовляє в обмеженій кількості стільці, які є, по суті, об’єктами колекційного дизайну.

Екскурсія офісом триває, ми розглядаємо вигадливий інтер’єр, заходимо на кухню, – звісно, оздоблену власними матеріалами (у спеціальному холодильнику дозріває сир, одне з хобі Святослава, який учився у відомої майстрині сиру Ірини Дем’янюк), – обговорюємо дизайнерські знахідки, якості матеріалів різних виробників, що використані для підлоги, стін, стільниць.

Це крупноформатний керамограніт, кварцові панелі, штучна повсть з перероблених пластикових пляшок, яка поглинає звуки та й просто дуже красива (візуально нагадує темно-сірий бетон, але ж майже невагома, м’яка, приємна на дотик). Торкаємося фактур: прохолодних, теплуватих, шорстких, гладеньких. Святослав розповідає, що «BUDZIRKA» проводить семінари для архітекторів, будівельників, мебельників, і у просторі офісу створено всі умови: екран, що опускається, колонки, мікрофони. Одразу виникають ідеї заходів, які можуть тут відбутися: шаховий турнір! зустріч із митцями! показ художнього або документального фільму з обговоренням!

«Я сам сьогодні все ближче і ближче до кераміки»

Потрапили ми до офісу в момент зміни експозиції – компанія періодично акцентує на тих чи інших матеріалах. Нам пощастило побачити попередню експозицію кераміки, а за кілька днів її змінить фіброцемент. Щось середнє між архітектурними матеріалами й предметами декору – об’ємна, рельєфна керамічна плитка німецьких виробників «Tonality», «Agrob Buchtal», «Moeding».

«Якщо чесно, це один із найулюбленіших моїх продуктів сьогодні, скажу, поки не чують інші виробники, – посміхається Святослав. – Об’ємна плитка фантастично виглядає на фасадах будівель, при сонячному освітленні або при штучному: починається гра тіней, фактур. До того ж в основі її натуральна глина, яка екстрагується, потім запікається при 1000–1200 градусах, а потім покривається поливою, хоча може залишатися і без поливи. Ми намагаємося через виставку кераміки створити зв’язок між технічними та естетичними факторами».

В інтер’єрі чимало сучасної скульптури й кераміки. На ресепшені стоїть невелика жіноча фігурка роботи скульптора Михайла Карловського (гм! це взагалі-то «Оскар» FunderMax) – бронзова Афіна, яку «BUDZIRKA» вручає за найкращі проєкти із цього матеріалу). У залі – геометрична робота Гії Міміношвілі, яку скульптор подарував під час останньої зустрічі. А більшість робіт, пояснює Святослав Шилін, вийшли із творчої майстерні «GORN Ceramics» (засновники: Юрій Мирко та Богдан Кривошея). «Я сам сьогодні все ближче і ближче до кераміки, тому що я навчаюся у школі “GORN Ceramics”, – говорить Святослав, показує свої роботи, розповідає про особливості створення керамічних виробів і горить ентузіазмом.

Бібліотека українських матеріалів

У кутку офісу ховаються двері, за якими, наче печера Аладіна, що наповнена скарбами, – Бібліотека українських матеріалів. Це соціальний проєкт, відкритий 23 серпня 2024 року, колаборація компанії «BUDZIRKA» та Лариси Цибіної, дослідниці, амбасадорки українського дизайну. У приміщенні підтримується спеціальний температурний режим та рівень вологості, продумано освітлення.

«В основі проєкту лежить розуміння, що у нас є українська сировина, є українські надра, і ми показуємо, в першу чергу, вихідні продукти: метали, бавовну, глину, бурштин, каміння, кераміку, скло, дерево, штукатурку, текстиль, перероблений пластик, шпалери ручної роботи, яєчну шкаралупу (так!) – українського походження. Ми, таким чином, дізнаємося самі та демонструємо професійній спільноті, які українські компанії працюють з українською сировиною, які виробляються продукти. Інформуємо дизайнерів, архітекторів, які свідомо роблять проєкти з використанням української сировини», – захопливо розповідає Святослав, вказуючи на різні зразки.

Завдання цієї бібліотеки, як і будь-якої іншої, акумулювати інформацію в одному місці та ділитися нею із зацікавленими людьми. Тут насамперед йдеться про філософію життя, філософію сучасного екологічного локального дизайну.

Один з улюблених експонатів Святослава – утеплювач із коноплі. Від коноплі у процесі виготовлення тканини залишається костриця, висушені стебла. Їх ріжуть, дроблять, змішують з вапном – і виходить суміш, яка забивається в опалубку. З неї можна виробляти як інтер’єрні перегородки, внутрішні стіни, так і стіни зовнішні, екстер’єрні. Екологічний матеріал поєднує кілька функцій: утеплення, звукопоглинання, регулювання вологості… він навіть має, як говорять ті, хто з ним працює, особливий приємний запах.

Бібліотека буде розвиватися і наповнюватися, демонструватися в Україні та за кордоном; з експонатами можна буде ознайомитися на сайті. «Є свідомі дизайнери-архітектори, які вже сьогодні повністю комплектують свої проєкти тільки українськими матеріалами. Це іноді нелегко, але насправді й не складно, якщо володіти інформацією і мати перед собою мету».

«FunderMax чекав – коли на нього звернуть увагу митці»

Головною метою візиту «Іншого Києва» до офісу компанії «BUDZIRKA» була розмова про співпрацю з художниками та про перспективи сучасної міської скульптури з панелей FunderMax. Ми навіть не очікували, що серед не надто красивого, правду сказати, київського району знаходиться візуально довершений, комфортний простір, в якому відбувається стільки цікавого і важливого для розвитку українських архітектури та дизайну. Святослав згадує, що після того, як компанія відкрила офіс та почала проводити заходи для професійної спільноти, серед іншого, – ДВРЗ Design Days, дні сучасного українського дизайну, – він зрозумів, яка це важлива місія, створювати у різних районах міста осередки активного життя, творчі кластери. Оглянувши все з великим зацікавленням, ми перейшли до скульптури – й почали здалеку.

На бієнале «Скульптура просто неба» 2020 року «BUDZIRKA» виступила одним із партнерів заходу, а подальша творча співпраця стала можливою завдяки ідеям Тетяни Калити та ентузіазму Міли Шиліної, сестри Святослава і дружини скульптора Михайла Карловського. Міла поєднує ділові якості та велику зацікавленість у мистецтві (родина Шиліних взагалі щедро обдарована талантами), обертається у київському культурному колі. Скульптурна майстерня Михайла Карловського на вул. Ігоря Брановицького, 2-в є місцем перетину художників, музикантів, архітекторів, дизайнерів… 2024 року на бієнале, де «BUDZIRKA» стала уже головним партнером, було презентовано проєкт «Креативна лабораторія»: скульптури з панелей FunderMax авторства Олексія Аполлонова, Світлани Ратошнюк і Олексія Сая.

Як узагалі могла в голову прийти ідея зробити сучасну скульптуру, об’єкти для відкритого простору, з FunderMax? «Я десь побачила просторові роботи з різноколірних площин, створені після Другої світової війни, та й подумала – чому б нам не використати панелі FunderMax? Мені дуже подобалися їхня стійкість та антивандальність, – згадує Тетяна Калита. – Це прецедент в Україні, перше таке співавторство представника заводу-виробника та художників. Важливо, що “чисті художники” – Аполлонов, Ратошнюк, Сай, – які не мали жодного стосунку до утилітарних речей, надихнулися і ризикнули. Вони не переймалися, що їхній задум хтось спробує обмежити, пристосувати, адаптувати… Коли ми з Олексієм Саєм поверталися з виробництва, з Боярки, де він разом із директором виробництва Віталієм Возняком мудрували над практичним втіленням, – причому Віталій поставився з великою повагою до задумів трьох митців, не обмежував, а підтримував творчі ідеї, – Олексій сказав, що тут шукають не просто конструктивні, а елегантні рішення! Це просто супер-характеристика компанії».

«FunderMax продукт настільки універсальний, що він дійсно лежав на полиці й чекав – коли на нього звернуть увагу митці, – продовжує Святослав Шилін. – Ми тішимося, що завод-виробник оцінив таку ініціативу, що він завжди Україну і нашу компанію ставить у приклад. Ми попереду!» У колаборації компанії «BUDZIRKA» та художників є, окрім творчого, ще один важливий аспект – «це наша «цеглинка» до ідеї суспільної солідарності», – додає Тетяна. Компанія підсилює митців, митці підсилюють компанію, й завдяки таким солідарним діям, креативності та горизонтальним зв’язкам зміцнюється загальна стійкість суспільства, яка завжди є важливою, а надто – в часи війни.

Просторові об’єкти трьох художників, представлені на бієнале 2024 року, були тільки першим кроком. Співпраця з «BUDZIRKA» продовжується, у Тетяни Калити й Святослава Шиліна багато цікавих ідей.