Київська міська державна адміністрація

Kyiv City Hall: реконцепція мерії

Будівля Київської мерії по вул. Хрещатик, 36 є частиною ансамблю повоєнної відбудови центральної вулиці української столиці. Споруда проектувалася під потреби місцевої адміністрації і органу самоврядування.
Проект будівлі виконано майстернею №1 «Київпроекту». Автори проекту – член Академії архітектури СРСР і УРСР О.В. Власов і архітектори О.І. Заваров, О.І. Малиновський, співавтори – архітектори Г. Колесов і Г. Панченко, інженери В. Реп’ях, В. Юровський, Т. Серебрякова та ін.

Спорудження будівлі Міськради розпочалося у 1953 році на місці зруйнованого вщент під час німецької окупації 1941-1943 рр. цегляного триповерхового житлового будинку, що був зведений за проектом академіка архітектури В.М. Ніколаєва.

Оскільки тоталітарний режим використовував культуру загалом і архітектуру зокрема як засіб пропаганди і возвеличення комуністичного режиму, це, безумовно, відображалося у стилістиці і філософії зведення адмінбудівель та облаштування інтер’єрів. Людина сприймалася маленьким гвинтиком у колосальній державній машині і це максимально чітко демонструвалося конструктивними і художніми засобами у владних спорудах.

Серед декоративного оздоблення інтер’єрів першого поверху можна виокремити розетки на стелі, ліпнину а також капітелі на масивних колонах та пілястрах. Менше з тим, і вони виявилися не автентичними. У ході наукового обстеження конструкцій будівлі було виявлено, що оригінальний декор був замінений під час ремонту першого поверху (ймовірно на початку 2000-х). Саме тоді стіни та стелю першого поверху обшили гіпсокартоном. Нажаль, автентичний декор був повністю знищений.

Із часу зведення будинку Київської мерії Україна здобула омріяну незалежність та остаточно визначилась із демократичним устроєм, головною цінністю якого є людина, її свободи та права.

Громада дедалі більше усвідомлює себе ключовим фактором змін у місті, повертається розуміння, що місто – це, насамперед, люди. Функції органів міського політичного і адмінуправління зміщуються до забезпечення процесу діалогу усіх зацікавлених сторін, фіксації та гарантування виконання суспільного договору.

Зміна парадигми спілкування представників місцевого органу самоврядування та містян потребувала ґрунтовного переосмислення простору першого поверху будівлі. Реорганізація зонування спиралася на необхідність створення публічного простору, зробивши безперешкодний доступ усіх категорій громадян і гостей міста.

Новий публічний простір від АІММ став відкритим: мінімум внутрішніх стін, скляні перегородки для зонування, автоматичні двері, якісне освітлення, відсутність сходів і інших бар'єрів чи перешкод, тощо. Роль заходів безпеки посилилася, але вони не створюють дискомфорт, навпаки, саме тут кожен може почуватися безпечно.

Біля входу розташувалася рецепція, де консультанти можуть координувати і направляти потік відвідувачів. Завдяки системі електронної черги забезпечується рівний доступ відвідувачів до кожного спеціаліста.
Чіткий розподіл працівників мерії на фронт-офіс, де наживо спілкуються з відвідувачами, та бек-офіс, де працюють виключно із документами, одразу дозволив уникнути плутанини у відвідувачів до кого необхідно звертатися за послугами.

Працівників фронт-офісу ми розташували у відкритому просторі, поряд із яким розмістили Дитячу кімнату. Таким чином, батьки, які прийшли до мерії у справах мають змогу залишити дитину із вихователькою і не втрачати із поля зору малечу. Там же проектом передбачене крісло-гойдалка із ширмою, де можна погодувати немовля. Поряд із Дитячою кімнатою передбачена Кімната догляду за дитиною зі сповивальним столиком.

Також, велику увагу у проекті було приділено безбар’єрному доступу до будівлі мерії для людей з інвалідністю.

У лівому крилі будівлі ми розташували Конференц-залу, яка може вміщати до 50 осіб. Саме тут проходять прес-конференції представників КМДА та КМР, а також заходи громадських організацій, семінари, лекції.

Оздоблення першого поверху столичної мерії виконано у стилістиці постмодернізму, що максимально відповідає сучасним тенденціям у світовій архітектурі. Практичний і строгий дизайн, який позбавлений дрібних деталей декору, насамперед, призваний створити комфортну атмосферу як для працівників, так і для відвідувачів.

Використання сучасних матеріалів, методики та технологій дозволило облаштувати сучасний публічний простір, який неодмінно стане майданчиком для започаткування діалогів у київській громаді що важливих і термінових питань. А долучення до діалогу представників місцевого самоврядування дозволять оперативніше вирішувати будь які аспекти у житті громади.

Автор проекту: Анна Іскіердо

Команда проекту: Максим Мятко, Юліана Даниленко, Василь Франчак, Євгенія Волкова, Іван Гурін, Катерина Місеч, Валерій Мельничук, Марина Глогоцька, Олег Мовенко, Сергій Гарбуза